Дитина починає вчити англійську з 1 класу, а дехто навіть ще раніше. І ось вже п’ятий, сьомий, десятий рік навчання — цифри, які мали б бути переконливими. Але на практиці роки нічого конкретного не обіцяють і не можуть гарантувати англійську на високому рівні.
Батьки опиняються у парадоксальній ситуації. Вони отримують достатньо інформації про успішність дитини від школи, викладачів, від репетиторів і з власних спостережень. Разом з тим, вони не завжди можуть чітко відповісти на питання, а що ж саме їхнє дитя насправді знає і вміє англійською.
У цій статті ми спробуємо дати орієнтири, за якими можна скласти власне уявлення про мовний рівень підлітка, без спеціальної підготовки, просто спостерігаючи за ним у побутових ситуаціях.
Зміст
1. Шкільна оцінка ≠ фактичний рівень англійської
2. Розуміти, але не говорити: чому навички розвиваються нерівномірно
3. Умовні маркери рівнів англійської мови
4. Способи самостійної перевірки рівня англійської підлітка
5. Як отримати точну оцінку знань, умінь і навичок дитини
Батькам варто розуміти, що оцінка з англійської в щоденнику та рівень знань дитини — це зовсім різні речі. Оцінка часто відображає активність підлітка на уроці, виконання домашнього завдання, знання конкретної теми з підручника на цьому тижні, виконання граматичної вправи, тести на нову лексику, а ще старанність, поведінку на уроці, але не завжди реальне володіння мовою.
Учениця може мати стабільні 10-12 балів, але губитися, коли за кордоном треба запитати, як купити проїзний квиток. А може бути і навпаки, коли учень роками грає в ігри та спілкується англійською в чаті з людьми по всьому світу, але водночас має посередні оцінки, просто тому, що шкільна програма перевіряє «інші» вміння.
Чому шкільної англійської часто не вистачає ми вже розбирали раніше. Просто ще раз наголошуємо, що оцінка у табелі — це сигнал про успішність саме у школі, а не письмове підтвердження рівня англійської дитини. Щоб зрозуміти реальну картину, варто звернути увагу на інші аспекти.
«Моя дитина все розуміє, просто соромиться говорити» — фраза знайома більшості батьків. Люди, які тим чи іншим чином дотичні до викладання іноземних мов, розуміють, що це не відмовка, а доволі поширена ситуація, яка має логічне пояснення.
Володіння англійською (насправді, як і будь-якою іншою мовою) складається з 4 типів комунікативних навичок:
reading — читання,
speaking — говоріння,
writing — письма,
listening — аудіювання або розуміння на слух.
Ці навички просто не можуть розвиватися рівномірно. Як би вам не здавалося, але найпростіше — це навчитися читати. Далі у рейтингу «складності» від найпростішого до найскладнішого йтиме listening. Цю навичку достатньо легко прокачати, особливо у наш час, коли перед людиною відкриваються двері безмежного контенту на будь-який смак і на будь-яку тему. Тож, якщо ви роками дивитеся YouTube або гортаєте TikTok англійською, можливо навіть слухаєте подкасти чи аудіокниги, у вас природним чином прокачується сприйняття мови на слух просто через обсяг почутого.
Speaking та writing, на відміну від двох попередніх навичок, вимагають активної практики. Потрібно самому формулювати думку, підбирати слова, будувати речення, наважуватися на помилку, аналізувати і т.д. Зазвичай у середньостатистичному класі на уроці англійської налічується близько 12-15 учнів, тож не дивно, що активної практики може не вистачати. Добре, якщо кожному учневі дістанеться кілька хвилин мовлення на уроці.
Тому «розуміти, але мовчати» зазвичай свідчить не про рівень А2 чи С1, а про сильнішу навичку аудіювання на тлі слабшого говоріння. Це важливо розуміти і батькам, і дітям, і викладачам, бо робота над цими навичками буде дуже відрізнятися.
CEFR (Common European Framework for Languages) — це Загальноєвропейська система рівнів володіння іноземними мовами. Ця шкала складається з 6 основних рівнів, поділених на 3 категорії. Детальніше з описом усіх рівнів володіння англійською мовою можна ознайомитися в іншій нашій статті.
Ми ж вам пропонуємо просту і зрозумілу картину того, як розібратися в рівнях англійської у повсякденному житті.
|
Рівень |
Що знає та вміє |
|
«Знає окремі слова та фрази» (умовний А1) |
Дитина впізнає на слух і може повторити базові слова та фрази на кшталт “hello”, “my name is …”, числа, кольори, назви тварин. Якщо показати картинку з котом, скаже “cat”. Зв’язне речення про себе їй самостійно скласти буде складно, тож потрібна або підказка, або приклад для наслідування. У відео чи пісні вихоплює лише окремі знайомі слова чи прості фрази, але сюжет чи сенс загалом на слух не вловлює. Як це виглядає вдома: дитина може назвати кілька предметів чи тварин англійською, назвати членів своєї родини, сказати якого кольору якийсь предмет, вона розуміє прості написи в англомовному інтерфейсі гаджетів тощо. Однак якщо попросити її щось розповісти своїми словами — настає мовчанка або відповідь одним словом. |
|
«Розуміє прості речі, але мало говорить» (умовний А2) |
Дитина дивиться розпаковки іграшок чи короткий TikTok англійською і сміється в потрібних місцях. Вона розуміє, про що йдеться, поки тема проста і людина говорить не надто швидко. Може розказати про себе кілька простих речень. Наприклад, “My name is Mark. I’m 13. I like football and computer games.” Однак запас слів для побудови подальшої розповіді може обмежуватися. У пісні чи фільмі вона впізнає окремі слова і фрази (“I love you”, “let’s go”, “the game is over” тощо), але сюжет цілком переказати не зможе. Як це виглядає вдома: дитина «на автоматі» розуміє прості меми та відео, але коли ви питаєте «а що конкретно він сказав?» — розгублюється або переказує лише загальну ідею. |
|
«Може підтримати просту розмову» (умовний В1) |
Дитина листується з іноземцями в чаті гри чи в Discord. Пише повідомлення, відповідає, підтримує переписку днями. Якщо запитати її думку, наприклад: “Why do you like this movie?”, — вона зможе відповісти зв’язно: “I think it’s really interesting because the story is great, and I can relate to the characters. It also has a surprising ending! You should definitely watch it.” Дивлячись відео, підліток розуміє загальний сюжет і головну думку, навіть не знаючи кожного слова, а також може переказати суть своїми словами, хай і з паузами та помилками. Як це виглядає вдома: дитина може чатитися з друзями з інших країн без вашої допомоги. Хоч мовлення ще з помилками і паузами, але вона реально спілкується, а не просто копіює фрази з перекладача. Зможе зробити замовлення в кафе за кордоном і заповнити ідентифікаційну картку по прильоту в Єгипет. |
|
«Почувається вільно» (умовний В2) |
Підліток може годинами дивитися влогера чи серіал англійською без субтитрів і не скаржиться, що нічого не зрозуміло, бо справді встигає за темпом мовлення. У розмові з носієм мови одразу відповідає на репліки, без паузи і перекладу в голові. Якщо виникає суперечка чи дискусія, може відстояти свою думку, навести аргумент, заперечити співрозмовнику чи навести приклад. Як це виглядає вдома: дитина не користується українськими субтитрами при перегляді улюбленого серіалу, бо їй і так все зрозуміло. Може спілкуватися на всі побутові теми, а також самостійно виступати перекладачем, якщо потрібно щось владнати або комусь допомогти. Ну і звичайно, на фразу «слухай, а про що він оце співає», знайде, що вам відповісти. |
|
«Англічанін» aka «майже як рідна мова» aka «як риба у воді» (умовний С1) |
Дитина вільно читає складніші тексти англійською (статті, книги, наукпоп), не звертається до перекладача через кожні кілька речень. У розмові не просто підтримує діалог, а вловлює тон, іронію, натяки, розуміє жарти, навіть якщо вони побудовані на грі слів чи культурному контексті. Без проблем може написати розгорнутий текст (есе, пост, лист) грамотно і стилістично невимушено, підбираючи слова точно, а не просто як вийде. Як це виглядає вдома: дивиться Прем’єр-лігу Англії, інтерв’ю чи стендапи, сміється саме там, де сміється носій мови. Вловлює гумор і підтекст сказаного. Ваша гордість, розумашка і персональний «гугл транслейт» |
Це орієнтовні побутові маркери, а не офіційна шкала. Вони потрібні лише для того, щоб батьки не гадали навмання, а самостійно могли зіставити реальну поведінку школяра (тобто те, що вони і так щодня бачать удома) з приблизним рівнем дитини.
Пропонуємо вам кілька простих завдань, які можна зробити вдома без підготовки, у форматі гри або розмови, а головне без морального і психологічного тиску на дитину з позиції «от я тебе зараз протестую і побачу, за що я кошти плачу».
Відео + переказ. Увімкніть коротке відео англійською на знайому тему (2-3 хвилини) і попросіть переказати, про що воно, українською або англійською.
Голосове повідомлення. Попросіть надіслати вам голосове англійською на просту тему, наприклад, «розкажи, як пройшов день» або «опиши свій улюблений фільм», «розкажи про свою улюблену співачку/актора/блогера».
Читання короткого тексту. Дайте невеликий уривок (новини англійською, опис товару, коротка стаття) і попросіть переказати зміст своїми словами.
Опис ситуації. Покажіть картинку або опишіть ситуацію, наприклад, «уяви, що ти загубив квиток в аеропорту» або «що будеш робити, якщо тобі в кафе замість бургера з картоплею фрі принесуть смажену печінку і спаржу». Попросіть розповісти, що дитина скаже або зробить англійською, як будуватиме діалог і наводитиме аргументи.
Коротке письмове повідомлення. Попросіть написати кілька речень, щось на кшталт повідомлення другові з проханням про допомогу або опис планів на вихідні.
Не зосереджуйтеся лише на граматичних помилках. Зверніть увагу на те, чи вдається дитині донести свою думку, чи достатньо словникового запасу, чи виникає ступор або ж навпаки, вона говорить вільно, навіть якщо і з неточностями.
Наведені вище варіанти самостійного визначення рівня — це експрес-перевірка сильних і слабких сторін та приблизного діапазону знань. Звісно, подальше навчання можна планувати вже на основі цих даних, однак це не заміна повноцінному тестуванню.
Точна оцінка рівня враховує всі чотири навички одночасно, порівнює відповіді з чіткими критеріями CEFR і виключає суб’єктивність, адже батькам завжди складно оцінювати своє чадо неупереджено (все добре, ви не викладач і не повинні ним бути).
Існує багато альтернативних способів, що допоможуть дізнатися рівень англійської вашого підлітка. Це можуть бути як безкоштовні онлайн-тести, так і співбесіди з викладачами чи нейтівами. Про те, які варіанти тестування існують і чим вони відрізняються, читайте в нашій окремій статті. Також пройти перший етап тестування можна на сайті Green Country, а далі методист школи зможе визначити рівень знань вашої дитини безпосередньо в навчальному середовищі, тобто під час справжнього уроку та живого спілкування.
14:30 - 15:30
26.09, завтра 
ZOOM
14:30 - 15:30
26.09, завтра ZOOM 
Корисні поради 
Залишилося символів: 500