Світ говорить по-українськи: від “borsch” до “palianytsia”

Слово може бути смачним і рідним, як борщ, або політичним, як назва столиці, або інструментом захисту, як назва хліба. Навесні 2022 саме так сталося з «паляницею». Вимова цього слова допомагала відрізнити своїх від чужих, бо в мові ворога просто немає необхідного для цього звуку. 

Українська мова останніми роками почала мандрувати по світу, можливо навіть за допомогою чарівного порошка флу зі світу Гаррі Поттера, хто ж знає ту правду. Мова проникає в англійську, з’являється у словниках, потрапляє до заголовків світових медіа та не сходить з вуст людей. У цій статті ми розберемося, як саме це відбувається і чому це має значення і для нас з вами (носіїв української), і для тих, хто тільки з нею знайомиться.  

У Green Country ми щодня спостерігаємо цей рух мов у зворотному напрямку — коли наші учні відкривають для себе англійську. І саме тому нам особливо цікаво показати, як працює цей процес з іншого боку: як українські слова стають частиною світового словника.

Смакуємо по-українськи 

Слово borsch або borscht (обидва варіанти написання зустрічаються англійською) давно відоме за кордоном завдяки українським та східноєвропейським емігрантам, які привезли рецепт борщу ще у XIX-XX столітті у Канаду, США та інші країни світу. Однак справжній поворот стався у 2022 році. 

Після початку повномасштабного вторгнення культура приготування борщу опинилася під загрозою. Україна звернулася до ЮНЕСКО з терміновим проханням внести цю традицію до списку нематеріальної культурної спадщини (the list of intangible cultural heritage), яка потребує невідкладного захисту. Комітет ЮНЕСКО задовольнив це прохання 1 липня 2022 року. Значний внесок у це офіційне визнання зробили українські кулінари, зокрема шеф-кухар Євген Клопотенко, який і був ініціатором кампанії захисту. Тож кожного разу, коли мама подає вам тарілочку борщика, згадуйте, що ви їсте  страву, яка є елементом столітніх практик і культурною спадщиною України. 

Який пароль? 

У мирні дні palianytsia була собі традиційним українським короваєм з хрусткою скоринкою (traditional Ukrainian korovai, a ceremonial bread with a crispy crust). Але з перших днів повномасштабного вторгнення назва цієї випічки стала своєрідним паролем. 

Насправді, річ у фонетиці — це той розділ мовознавства, що вивчає звуки, склади, наголоси, інтонацію та правила їх творення. Обидві мови, українська та російська, використовують кирилицю aka the Cyrillic alphabet (абетка, а ще система письма, яка колись давно була створена на основі грецького алфавіту), проте вимовою вони помітно відрізняються. Зокрема поєднання звуків у слові «паляниця» складне для росіян, тому на блокпостах його використовували як швидкий і простий спосіб перевірки, хто перед тобою стоїть. 

Історія про palianytsia стала широко відомою і звісно не оминула світові медіа. Мовознавці аналізували слово як приклад того, наскільки різними є українська і російська, а також інші слов’янські мови. Окрім «паляниці» кодовими словами також стали «Укрзалізниця», «полуниця» та «крамниця». 

KYIV is the capital of Ukraine 

Чи потрібно сперечатися через одну букву? Так, звісно, особливо у нашому випадку! До середини 2000-х англомовний світ майже завжди писав “Kiev”, бо такою була транслітерація з російської. Oxford English Dictionary офіційно перейшов на написання слова “Kyiv” у 2018 році. 

Переломний момент настав 12 червня 2019 року, коли Рада США з географічних назв (U.S. Board on Geographic Names) офіційно виключила російський варіант написання назви нашої столиці та оголосила Kyiv єдиною формою, дозволеною для стандартного використання урядом США. Це рішення вплинуло також і на використання назви в аеропортах та на міжнародних рейсах по всьому світу. Логіка дуже проста, адже назва столиці транслітерується з державної мови країни — тобто з української, а не має диктуватися мовою сусідньої держави. Після 2022 цей перехід прискорився, адже провідні медіа, такі як BBC, NPR, CBC, Reuters та інші, одностайно перейшли на “Kyiv”. 

Що спільного між «Русалонькою» та Україною 

Якщо ви дивилися мультфільм «Русалонька» від Disney (до речі, ми не раз переконувалися, що мультики англійською можуть бути справжнім навчальним інструментом — головне знати, коли пасивне слухання працює, а коли ні), то пам’ятаєте головний атрибут короля Тритона — величезний тризуб. В англійській він називається trident, тобто буквально «тризуб». Він підкреслює владу Тритона, його силу і статус правителя. 

Для нас з вами тризуб — золотий герб на синьому тлі, офіційно закріплений в Конституції України і має історію, довшу за тисячу років. Його знаходили на монетах і печатках часів Київської Русі, пов'язаних із князем Володимиром Великим. Археологи нараховують понад 200 середньовічних варіантів зображення символу. Однозначного пояснення, що саме він означає, немає. Найпопулярніші версії розповідають про стилізованого сокола, якір, як сакральний знак захисту і безпеки на воді, символ Святої Трійці, язичницького культу триєдності світу, а також літери давньослов’янського алфавіту. Проте, як і в мультфільмі, в українській культурі тризуб теж пов'язаний із владою та державністю (is associated with power and statehood). 

Та маємо пояснити одну маленьку, але значну різницю. В англійській мові для слова «тризуб» є два варіанти: вже згадане слово trident та ексклюзивне tryzub. Trident означає будь-який тризуб, буквально «предмет або символ із трьома зубцями». А от tryzub використовують саме тоді, коли йдеться про український національний символ і герб України. Проте, на відміну від borsch чи palianytsia, які увійшли у мову як самостійні слова, tryzub поки що майже завжди супроводжується поясненням, а не вживається сам по собі. 

Не shirt і не towel 

Перекласти вишиванку як embroidery shirt, а рушник як towel, здається ніби і правильно, але не зовсім коректно. У перекладі губляться українські традиції, символи та історія. Через це в англомовних текстах дедалі частіше з’являються слова vyshyvanka та rushnyk, бо саме українські назви дозволяють зберегти значення разом із культурним контекстом. Ми в Green Country нагадуємо на кожному уроці, що вивчити мову — це не завчити переклад слово в слово, а зрозуміти контекст і культуру, яка за ним стоїть. 

Vyshyvanka та rushnyk активно використовуються у статтях про моду чи туризм, але поки ще не мають статусу офіційно закріплених словникових одиниць, як-от borsch. Усі розуміють, про що йдеться, і навіть пошукові системи вже видають пояснення та переклад, але словники або ще не встигли, або вирішили не фіксувати їх. Це підтверджує той факт, що мова не формується штучно, а нова лексика додається не тут і зараз. Спочатку слово має з’явитися у побутовому вжитку, наприклад, у розмовах, соцмережах або у ЗМІ, а потрапити до словників на кшталт Merriam-Webster чи Cambridge Dictionary воно може лише за роки постійного використання. 

Поняв VS зрозумів 

Суржик — це змішане мовлення у якому поєднується лексика з української та російської мови. Це можуть бути окремі слова, закінчення, вимова або цілі граматичні конструкції. Наприклад, «позвонить», «слідуючий», «приймати участь», «щас», «канєшно» та інші. При цьому людина може чудово розуміти українську, але автоматично використовувати мовні форми, які звикла чути в родині, школі, на роботі чи в медіа. 

Власне спочатку «суржиком» називали суміш різних зернових культур, наприклад, жита і пшениці. І тільки згодом слово почали використовувати так, як ми знаємо його зараз. В англомовних текстах суржик часто перекладають саме як Surzhyk, а потім пояснюють його як mixed Ukrainian-Russian speech. Однак існують інші поняття, які можуть узагальнено роз’яснити цей мовний феномен, але вони не є точними синонімами.  

 mixed speech — змішане мовлення 
 language mixing — змішання мов 
 code-switching — перемикання між мовами 

Суржик не єдине явище такого типу у світі. Наприклад, існують також Spanglish (іспанська + англійська) чи Franglais (французька + англійська). Водночас ми б не радили ставити знак рівності між Spanglish, Franglais і Surzhyk, бо це різні явища з різною історією та соціальним контекстом. 

Скільки українських слів офіційно є в словниках? 

Чесна відповідь буде наступною: єдиної цифри «стільки-то українських слів офіційно в англійській мові» не існує. Словники не ведуть публічного лічильника «слова з України». Різні словники мають різні принципи відбору лексики, а походження окремих лексичних одиниць не завжди вдається визначити однозначно. Деякі слова прийшли до англійської безпосередньо з української, і є вихідці з інших мов. Крім того, хтось фокусується виключно на вже узвичаєній лексиці, а хтось на історичних або вузькопрофільних термінах. 

Проте українська присутність в англійській значно помітніша, ніж здається на перший погляд. Наприклад, Wikipedia веде список “List of English words of Ukrainian origin”. Станом на зараз у ньому близько 38 слів, які увійшли в англійську мову за різні періоди: від давніх cossack (козак) і hetman (гетьман) до кулінарних varenyky, holubtsi, paska, kovbasa, культурних pysanka, didukh, bandura, hopak, і сучасної hryvnia (офіційної валюти України). Звісно, частина цих слів є спеціалізованою лексикою, тому ви навряд почуєте її у звичайній англійській бесіді. Проте вони зафіксовані в англомовних джерелах і використовуються для опису понять, що мають конкретне українське походження. 

Є слова, які стали особливо помітними упродовж кількох останніх десятиліть. Наприклад, Maidan використовується для позначення українських протестів.

Процес запозичення працює в обидва боки. Ми з вами щодня промовляємо такі англійські слова, як online, smartphone, deadline, marketing, like, cringe та безліч інших. Деякі з цих слів ми буквально вбудували у свою граматику, зокрема «шерити», «хейтити», «логінитися», «брейнштормити» тощо. У нашій окремій статті ми вже зібрали найпопулярніші англіцизми в українській мові і розібрали, звідки вони взялися. Як українська чи будь-яка інша мова світу, так і англійська запозичує слова, коли в них виникає потреба. Тож, на все свій час. 

Саме тому в Green Country ми навчаємо дітей та підлітків віком не просто граматики й лексики, а живої англійської — тієї, якою розмовляє світ сьогодні. Наші учні вчаться за моделлю «перевернутого класу»: спочатку самостійно опрацьовують матеріал на платформі 24 Easy Steps з тренажерами self study, а потім практикують живу мову з викладачем на уроці — офлайн або онлайн.

Якщо тема мовних мандрів і культурних кодів зацікавила не лише вас, а й дитину — можливо, саме час показати їй, що англійська може стати способом залишатися громадянином світу, навіть не виїжджаючи з України. А якщо сумніваєтеся, чи не пізно починати — у нас теж є відповідь на питання, коли дитині варто починати вчити англійську. Спробувати завжди можна у Green Country на пробному занятті!