Як часто ви не могли відірватися від шкільних завдань так само, як від улюбленої гри? Ймовірно, що рідше, ніж хотілося б. І сучасне рішення цієї дилеми — це гейміфікація освіти. З одного боку, вона допомагає зробити навчання більш натхненним і продуктивним, перетворюючи сухі факти та правила на динамічні виклики. Цифровізація робить життя багатьох із нас дедалі простішим… навіть занадто простим. З іншого боку, можна почути думку про те, що і гейміфікація в освіті — це просте виконання примх учнів, що не несе їм користі. Чи це справді так? Розберімося!

Для чого гейміфікувати освіту? 

Ігри в навчанні створюють середовище, де ви як учень(-ниця) можете активно взаємодіяти із матеріалом, а не лише пасивно сприймати його з вуст викладача чи з підручника. Це дозволяє: 

 підвищувати мотивацію завдяки відчуттю вимірюваності досягнень;

 створювати безпечний простір для експериментів і помилок;

 полегшувати засвоєння складних понять через спрощення, метафори та аналогії;

 формувати тривкі знання через практичне застосування матеріалу. 

До навчальних ігор належать як повноцінні платформи, так і цілком стандартні вправи, лише злегка змінені аби «чіпляти» учнів.

Розробка справді ефективних навчальних ігор — це тонка справа, де враховуються чимало деталей як людської поведінки, так і основ побудови якісного ігрового процесу.
 

Як розпізнати невдалу навчальну гру?

Гадаємо, багато хто з ваших викладачів памʼятає стандартні методи навчання родом з радянської шкільної системи, тож при створенні власного навчального плану в них може виникнути інтуїтивне бажання піти у повністю протилежний бік: зробити процес настільки комфортним і легким, наскільки можна. Утім, гейміфікація дає свої плоди лише тоді, коли вона збалансована з ефективними навчальними підходами.

Подекуди ігри можуть відчуватися зайвими, нецікавими і проведеними «задля галочки». Погано розроблена навчальна гра може не лише не допомогти, а й відвернути від теми. Ось які «червоні прапорці» її вирізняють:

1. Надто складні або неконкретні ігрові механіки. Навчальна гра має бути інтуїтивно зрозумілою — як задля ліпшого засвоєння матеріалу, так і задля ефективного «айсбрейкінгу» на етапі знайомства учня з групою/навчальним середовищем. Якщо ж механіки надто заплутані, учні зосереджуються на тому, як грати, а не на тому, що мали б вивчати.

2. Брак мотивації для проходження. Якщо гра не пропонує чітких цілей, або не дає відчуття прогресу, учень швидко втратить інтерес. Навіть найяскравіший геймплей вимагає цікавої системи мотивації — додаткових балів, або ж внутрішньої валюти (наприклад, у Green Country це кантрики).

3. Занадто великий акцент на геймплеї. За шкідливістю, це можна порівняти із першим пунктом. Основна мета навчальної гри — це передати знання крізь інтерактивність, а не навпаки. 

4. Зосередженість на виграші більша, ніж на задоволенні від моменту «Еврика!». Метою навчальної гри має бути не лише виграш, а й відчуття учнем радості після власного відкриття. Якщо ж гра не викликає інтелектуального задоволення, її ефективність у навчанні буде дуже обмеженою. 

5. Завелика кількість деталей, що не сприяють розумінню матеріалу. Перевантажені правила, зайві елементи та надто ретельне заглиблення у не надто важливі аспекти навчального матеріалу — усе це викликатиме в учнів утому.

6. Невідповідність механік гри до матеріалу. Гра має природно поєднуватися з контентом. Наприклад, стратегічна гра для вивчення історії може працювати, а от для англійської граматики — ні.

7. Монотонність геймплею. Якщо навчальна гра стає нудною, вона ризикує повторити долю звичайних тестів. Постійне відчуття прогресу та нові виклики — основа динамічності. 

8. Невідповідність до особливостей гравців. Це досить поширена проблема, особливо в умовах шкільної системи освіти. У її корені лежить брак фідбеку після занять і застарілість загальної методології викладання предметів. Навчальні ігри часто потребують адаптації до різних чинників, зокрема до віку гравців та внутрішнього «клімату» в колективі.

Яка навчальна гра спрацьовує?

На відміну від стандартних дидактичних методів, хороша навчальна гра: 

 адаптується до вашого рівня знань, допомагаючи не втратити інтерес і уникнути розчарування від надмірної складності;

 дає внутрішню мотивацію та чіткий фідбек: гейміфікація класно працює, коли підкреслює значення особистих досягнень та зусиль. Основною винагородою у навчальній грі мають бути не «зірочки» чи «монети», а саме задоволення від розуміння матеріалу. Щодо зворотного зв‘язку — він має бути швидким і зрозумілим, аби можна було одразу виправити помилки і побачити прогрес;

 має командні квести — це стимулює соціальну взаємодію, навички комунікації та вміння працювати в команді.
 

У які ігри грають студенти Green Country?

У Green Country гейміфікація — це не просто додаток до уроків, а цілісна стратегія навчання. Ось кілька прикладів з наших занять: 

 Граматичні/лексичні квести — студенти розв’язують невеличкі завдання на онлайн-платформах типу Quizziz, Quizlet тощо, поступово збільшуючи складність.

 Симуляції — наприклад, моделювання ситуацій з реального життя (подорож, покупка в магазині, відвідування лікаря), що допомагає учням відчути контекст вжитку нових слів

 Онлайн-платформа з інтерактивними вправами — навіть такі деталі, як миттєва самоперевірка, роблять виконання завдань менш напруженим і ефективнішим

 Завдяки моделі навчання «Перевернутий урок» учні знайомляться з матеріалом до заняття, що дозволяє почуватися більш комфортно, впевнено і, головне, приділити більше увагу практиці, а не теоретичному матеріалу.

А більше про те, як ми у Green Country гейміфікуємо навчання на уроках англійської мови розповідаємо тут.

Як самостійно гейміфікувати своє навчання?

Не чекайте, поки викладачі зроблять уроки цікавішими — завжди можна взяти справу у власні руки! Втілюйте найцікавіші із цих способів і спостерігайте за тим, як ваш навчальний процес якісно змінюється.
 

 Створіть систему досягнень. Розбийте великі завдання на менші етапи та винагороджуйте себе за їх виконання. Наприклад, за кожну вивчену тему з англійської — 15 хвилин улюбленої гри або серіалу. За складений іспит — щось більше, що давно хотіли зробити/придбати тощо.

 Використовуйте додатки-помічники. Forest допоможе не відволікатися на телефон, Anki завдяки флеш-карткам зробить запам'ятовування слів або формул комфортнішим, а Habitica перетворить щоденні справи на RPG-пригоду з рівнями та нагородами.

 Спробуйте навчатися у компанії. Створіть «навчальний чатик» з друзями, ходіть разом до бібліотеки та влаштовуйте змагання — хто швидше розв'яже задачі, або краще підготується до тесту. Можна навіть організовувати внутрішні «турніри знань» з невеликими призами.

 Зробіть свій прогрес наочним. Календар-трекер, де ви відмічаєте успішні дні навчання, або графік зростання балів за іспити створять відчуття гри та мотивуватимуть не перервати «серію».

Головне — експериментуйте і шукайте те, що пасує саме вам!

Отже, гейміфікація — це усе ж не просто тренд, а ефективний спосіб змінити ставлення до навчання: вона дозволяє зробити уроки цікавими, мотивуючими та змістовними для всіх учасників освітнього процесу. І створення якісних навчальних ігор — як персональних, так і в межах системи освіти — потребує чіткого розуміння освітніх цілей, особливостей сприйняття інформації і механік гри, які не лише розважають, але й формують «живі», актуальні й глибокі знання.

Поліна Коломійцева