«Oh boy! That was a good lesson! I learned so much!» – з такою думкою студенти, що вивчають англійську, часто виходять зі стін своєї аудиторії після заняття, сповненні впевненістю у своїх знаннях та відчуттям гордості. Проте інколи бувають випадки, коли учень не зміг опанувати те, що планувалось, і не розуміє, як застосувати знання.

Іноді причиною цього є хибний вибір підходу до планування заняття з боку викладача або невлучний підбір вправ і завдань для заняття. Тому, fellow teachers, перед тим, як звинувачувати учнів у їхній нездібності, давайте спершу проаналізуємо свої методики викладання.

Про те, як спланувати ефективне заняття та про що не варто забувати, у кількох практичних порадах нижче!

Порада №1. Ціль заняття – це навичка, а не граматична чи лексична тема. KEEP THAT IN MIND!

Плануючи заняття, викладачі інколи забагато уваги приділяють тому, яка саме тема має бути вивчена. Граматичні конструкції чи нові слова є лише інструментом в опануванні якихось нових прикладних знань.

Ось кілька прикладів того, які саме цілі варто/не варто ставити перед собою при плануванні заняття.
 

НЕ ціль заняття

Ціль заняття

Present Simple Affirmative

Учень може розповісти про свій типовий день/ранок, розказати про рутину свого однокласника/друга

Used to/would

Учень може розповісти про свої минулі звички, порівняти їх із звичками інших учнів.

Cooking vocabulary

Учень може придумати власну страву та детально описати рецепт її приготування.

Environmental vocabulary

Учень може обговорювати екологічні проблеми, їх причини та наслідки, описувати шляхи запобігання екологічному лиху.


Одним словом, зосередьтесь над тим, яким має бути практичний результат. Поставте собі такі запитання:

  • у якій ситуації учень зможе використати знання цієї теми?
  • чи траплялось/може таке трапитись така ситуація з учнем?
  • яку інформацію учень може передати/отримати, використовуючи цю лексику чи граматику?

Відповідно до правильно поставленої цілі ми можемо аналізувати, наскільки успішним було заняття. «Хм… вони ніби добре вивчили частини тіла та обличчя, але чомусь не можуть описати, як виглядає їх мама,» – ознака того, що вам потрібно далі аналізувати свої підходи і структуру занять.

Порада №2. Оберіть таку структуру заняття, що найкраще підходить до вашої цілі.

Найбільш популярні підходи:

  • PPP (presentation-practice-production);
  • TBL (task-based learning);
  • TTT (test-teach test);
  • CLIL (content language integrated learning).

Presentation Practice Production

Найлогічніший, найбільш класичний, простий і мабуть найпопулярніший у всіх підручниках британських видавництв підхід – Presentation Practice Production.
 

Presentation (презентація)
  • Викладач “пояснює”, презентує новий матеріал студентам
  • Матеріал подається у контексті (відео, текст, фото, картинка, анекдот, ситуація) звідки учні розуміють суть
Practice (практика, тренування)
  • Учні відпрацьовують нові слова, структури, граматичні форми, фрази у тренувальних вправах
  • Викладач контролює розуміння теми перевіркою і виправленням помилок
Production (продукування)
  • Перехід до використання знань у змодельованій реальній ситуації
  • Більш творчі завдання (діалоги, проєкти, інтерв’ю, дебати)


Поради щодо використання PPP:

  1. Завжди майте підготовлений вступ, так званий lead-in, що має підвести учнів до даної теми.

    Це можуть бути прості запитання типу: «Ви любите дивитись фільми? А які ваші улюблені? Чому? Які жанри ви вважаєте нецікавими? Хто з акторів – ваш фаворит?» – і вже після цього починайте працювати з новою лексикою про фільми тощо.

     
  2. Новий матеріал подається у контексті.

    Про те, чим саме, наприклад, «I am listening» відрізняється від «I listen» студент повинен довідатись із контексту, а не з таблички з граматикою в підручнику. Дайте учням приклад речення чи текст, що містить цю структуру, або пісню чи відео.

     
  3. Дбайте про те, щоб на етапі практики у вас були завдання як restricted practice, так і freer practice саме в такій послідовності:

    - restricted practice (вузька, обмежена практика) – з’єднати, поставити у правильну форму, вписати пропущені літери, розділити на категорії, обрати один із запропонованих варіантів (зазвичай у таких завдання є одна правильна відповідь і їх легко перевірити);

    - freer practice (необмежена практика) – закінчити речення, початок якого подано, описати дії на фото чи відео у реальній ситуації, перефразувати, переказати сказане, перекласти.

     
  4. Обережно з етапом «продукування»:

    - змоделюйте таку ситуацію, щоб учні справді себе у ній відчули. Оберіть щось дуже для них близьке і дотичне. Якщо їм потрібно описати кімнату, то хай це буде їхня кімната вдома чи аудиторія, у якій проходять заняття. Якщо їм потрібно провести інтерв’ю, то нехай уявлять себе ведучими популярних телешоу;

    - не перебивайте! Навіть якщо чуєте помилки – залиште їх виправлення на потім. І виправляйте тільки ті, які стосуються вивченого сьогодні або недавно;

    - feedback! Кожен учень має відчути, що вся інформація, яку він збирав і опрацьовував на цьому етапі, вам потрібна і ви хочете її почути – поставте кілька запитань чи попросіть розказати, про що вони довідались, іншому учневі – і лише потім переходьте до аналізу помилок. Наприклад: «Good job on you interviews everyone! Now can you tell me 2 differences between your plans for the weekend and your partner’s ones?»

Порада №3. Що б не трапилось, на занятті має бути мінімум одне ефективне production activity.

 

Продукування на занятті

 

Я маю на увазі, з усіма атрибутами: вступ, моделювання ситуації, встановлення завдання, моніторинг, фідбек, аналіз помилок. Без етапу продукування наші учні так і залишаться на стадії «все розуміє, тільки сказати не може».

Task-Based Learning

На противагу PPP пропонують також використовувати інший підхід у плануванні заняття – TBL (task-based learning). Принципова відмінність від РРР полягає у тому, що стадії «презентації» як такої немає. А учням одразу після невеличкого вступу дають складне комунікативне завдання, у процесі якого має постати потреба у нових знаннях.
 

PRE TASK

Introduction to topic and task

TASK CYCLE

Task → Planning → Report

LANGUAGE FOCUS

Analysis and Practice

 

Тема

Приклад завдання

Про що запитуватимуть у процесі

Present Continuous for actions in progress Розгляньте запропоновані фото (наприклад, у чиємусь Instagram), опишіть, що роблять люди на кожному фото у момент фотографування, чим фото відрізняються e.g. What’s English for «вона тримає…», «хлопчик дивиться…»?
Present Continuous for future arrangements Складіть свій розклад справ на наступні 2 тижні, поговоріть з учасниками групи про свої справи, домовитесь із кожним про зустріч e.g. What’s English for «я йду на плавання»?
Second conditional Роздати кожному учню певного персонажа. Уявіть, що ви ця людина. Яким би було ваше життя, якщо б ви були, скажімо, Едом Шираном? Розкажіть іншим учасникам групи. Чи вгадають вони вашого персонажа? e.g. What’s English for «я б поголив бороду»?
Giving directions Зайдіть в додаток з мапою вашого міста (e.g. Google maps). Відшукайте адресу, де ви зараз знаходитесь, відшукайте інше цікаве місце, прокладіть маршрут, поясніть своєму однокласнику, як туди дістатись, чи здогадається він, що це за місце? e.g. What’s English for «світлофор»?


Після того, як учні індивідуально чи у групах презентують своє виконане завдання під час аналізу помилок (або й навіть раніше, ще при його виконанні), виявляється, що їм варто було б використати якусь іншу граматичну структуру чи більш влучні слова/фрази для точнішої передачі змісту.

Потім до завдань вносяться відповідні правки.

Отже, TBL застосовується, коли:

  • презентації як такої нема, учні самі доходять до потреби у певній інформації і можуть здогадатись інтуїтивно;
  • наперед не встановлююся рамки для виконання завдань (ми не кажемо, який час використовувати чи які слова вживати під час виконання завдань);
  • перше ж завдання складне і цікаве, а отже, може тримати увагу та цікавість учнів довгий час;
  • практика граматики та лексики іде після виконання складного завдання;
  • потреба у новій лексиці чи граматиці виникає в учнів безпосередньо під час виконання завдань.

Task-based learning значно ефективніше та проходить легше та цікавіше при використанні системи навчання «перевернуті класи», де учні проходять певну тренувальну підготовку перед заняттям, а отже, мають значно більше стартового ресурсу для виконання самого «завдання». Більше про систему «перевернуті класи» можна почитати тут.

Недоліки TBL:

  • дуже важко застосовувати з молодшим учнями (молодша школа);
  • можливо придумати ефективне завдання не до кожної теми;
  • якщо тема комплексна і складна, то слабшим учням буде дуже складно її зрозуміти.

Test Teach Test

Із системою «перевернуті класи» також дуже ефективно працює методика TTT (test-teach-test). Логіка проста:

  1. Спершу перевіряємо попередні знання учнів з даної теми (а раптом щось таке вже колись чули).
  2. Уточнюємо моменти, у яких допустились помилок, пояснюємо наново, якщо є потреба.
  3. Знову перевіряємо розуміння.
  4. Звісно ж, не забуваємо про цікавий production вкінці.
     

Test

  • заповнення проміжків

  • сортування по категоріях (слів)

  • тести з кількома варіантами відповідей

Teach

  • зворотній зв’язок (коментарі, аналіз помилок)

  • питання, що наводять на розуміння теми

  • timelines (для пояснення граматики)

Test

  • відповіді на запитання

  • розмови / дискусії

  • ігри з вигаданими персонажами


Як на мене, TTT найбільш корисний при повтореннях перед тестами, чи то в кінці семестру або на заняттях, коли потрібно швидко оцінити рівень знань нових студентів, проте він не такий поширений, як інші.

 

Порада №4. Який би ви метод не обрали, проводьте ретельний аналіз помилок:

  • виправляйте одразу тільки на стадії practice, у жодному разі не перебивайте учнів під час дискусій, діалогів, роботи над проектам, натомість запишіть їх на дошці або записнику і виправите згодом;
  • якщо є можливість учням самостійно без вашої допомоги виправити власні помилки, скористайтесь цим;
  • нехай учні виправляють одне одного;
  • не перестарайтесь. Виправляйте тільки такі помилки, які ви вже мали б знати (самі ж розумієте, нема сенсу пояснювати учню A1, що він зробив помилку у непрямій мові);
  • зосередьтесь на найбільших і найчастіших помилках і виправляйте саме їх.

Content Language Integrated Learning

CLIL (content language integrated learning) нічим не схожий на інші підходи.

Головна ідея – це те, що іноземну мову опановують паралельно із отриманням якихось інших практичних знань. Причому, основний акцент падає саме на content, тобто не на лінгвістичні, а на практичні знання.

Ось приклади CLIL занять, які свого часу сподобались моїм учням.
 

Тема

Завдання

Подорожі Забронювати собі квитки, помешкання та продумати план розваг на наступні віртуальні канікули, маючи обмежений час та бюджет (канікули віртуальні, а бронювання мають бути справжні)
Здорове харчування Скласти раціон на наступний тиждень. Порахувати кількість спожитих та витрачених калорій, кількість випитої води, обрати собі нову дієту
Гроші та банкінг Скласти план заощаджень грошей у певний період для купівлі, припустимо, нового велосипеду. Оцінити свої доходи, витрати, економію, варіант додаткового заробітку (для підлітків)


Ще кілька чудових ідей для CLIL-занять можна підглянути у відео.
 


Порада №5. Аналізуйте свої заняття та пам’ятайте про інтереси учнів.

Якщо у вас щось не вийшло, учні щось не зрозуміли, не опанували, шукайте причину у занятті, а не в учні. Може, текст був заважкий, чи відео не зовсім стосувалось теми, чи та табличка з граматикою не була потрібна, а натомість учні все б зрозуміли з кількох прикладів речень.

А може, ви просто обрали завдання про актора, книгу, соціальну мережу, пісню чи подію, про котрі ваші учні не знають/не чули/не читали/не використовували?

Зрештою, для чого їм те знання англійської, якщо вони не можуть його використати, щоб говорити про те, що їм цікаво!

Пам’ятайте, завжди є способи вдосконалити наші заняття, головне – продовжувати над цим працювати!

Ірина ДрапакІрина Драпак, методист Грін Кантрі

Дата публікації: 16 липня 2019