Чи бувало таке, що хочете сказати щось англійською, але стоп — бракує якогось слова? Спойлер: дуже часто це слово — інфінітив. Без нього не вийде планувати (I plan to skip the first class), пояснювати бажання (I’d like to explain why I’m late for the lesson) та просто драматично кричати (I have nothing to wear!). У цій статті розберемося, що таке інфінітив в англійській мові, яким він буває, та як зробити його вашим надійним інструментом у спілкуванні англійською.
Зміст 1. Що таке інфінітив в англійській мові
2. Види інфінітиву на прикладах
2.1. Використання повної форми інфінітиву
2.1.1. Дієслова, після яких завжди використовується full infinitive
2.2. Bare infinitive, або дієслово без частки to
2.3. Сучасна граматична форма – Split infinitive
3. Форми інфінітиву: Active and Passive infinitive
4. Синтаксична роль інфінітива в реченні
5. Infinitive vs Gerund
6. Вправа на закріплення
7. FAQs
Інфінітив (infinitive) — неозначена форма дієслова, тобто така, яка не показує, хто виконує дію і коли саме вона відбувається. Це дієслова до яких можна поставити питання «що робити? / що зробити».
В англійській мові інфінітив утворюється за формулою «to + дієслово». Наприклад,
to go — іти
to read — читати
to dance — танцювати
to play — грати
to study — вчитися
to travel — подорожувати
Чому нам потрібно розбиратися у цій темі? Бо без інфінітиву англійська просто не працює — це ніби щось на зразок Wi-Fi у школі — просто конче необхідно. Погляньмо, як він виглядає на практиці.
I want to learn how to edit videos. — Я хочу навчитися монтувати відео.
She’s happy to see her friends after summer. — Вона рада бачити друзів після літа.
He asked me to join the group chat. — Він попросив мене приєднатися до групового чату.
Пам’ятаєте казку Андерсена про короля, який гуляв вулицями у «новому вбранні», а насправді був зовсім голий? Так ось, в англійській мові теж є свій «голенький король» — bare infinitive. Разом із його «одягненим братом» він з’являється буквально всюди. Тож давайте розбирати, чим відрізняється один інфінітив від іншого.
В англійській мові інфінітив буває двох видів:
full infinitive — повний інфінітив — з використанням частки to перед смисловим дієсловом; наприклад, to live, to laugh, to love;
bare infinitive — голий інфінітив — дієслово без частки to; наприклад, live, laugh, love.
Далі розглянемо особливості кожного з них.
Full infinitive — це найпоширеніша форма інфінітиву. Це щось на кшталт «стартового режиму» дієслова, з якого можна побудувати далі що завгодно. З таблиці дізнаємося, коли маємо використовувати повний інфінітив.
|
Категорія |
Приклади використання інфінітиву в реченнях |
|
Після дієслів, що виражають бажання, план, намір чи сподівання. Повний список даних дієслів переглядайте далі у цій статті ⬇️ |
|
|
Після деяких прикметників, які описують почуття, емоції або дають оцінку ситуації.
|
|
|
Після певних іменників, коли вони потребують пояснення, що саме з ними треба робити |
|
|
Після питальних слів, таких як what, how, where, when |
|
|
У конструкціях з «too» і «enough» Формули використання:
*adjective — прикметник *adverb — прислівник |
|
|
Після конструкцій з «it» |
|
Ось список дієслів і фраз, після яких завжди вживається повна форма інфінітива (to + дієслово). Групування допоможе вам швидше запам’ятати їх усі.
|
Категорія |
Приклади використання інфінітиву в реченнях |
|
Дієслова бажання та наміру
|
|
|
Дієслова, що виражають рішення та вибір
|
|
|
Дієслова навчання та спроб
|
|
|
Після деяких сталих виразів
|
|
Bare infinitive — це так званий голий інфінітив, тобто дієслово без частки to. Так, йому зовсім не соромно за свій вигляд, і так, він почувається дуже впевнено. Як і full infinitive, bare використовується у певних конструкціях і після окремих груп дієслів.
|
Категорія |
Приклади використання інфінітиву без частки to (bare infinitive) в реченнях |
|
Після модальних дієслів: can, could, must, may, might, should, will, would, shall |
|
|
Після дієслів make, let, help |
|
|
У виразах «had better» та «would rather» |
|
|
У конструкціях з «why», коли why вживається для пропозиції |
|
Зверніть увагу! Після дієслова help можна вживати як повний інфінітив (з часткою to), так і bare infinitive (без to) — обидві форми правильні. Наприклад,
She helped me to cook / cook pasta. — Вона допомогла мені приготувати пасту.
Обидва речення означають одне й те саме. У сучасній повсякденній мові частіше опускають to, особливо у США. У британській англійській повний інфінітив вживають трохи частіше, ніж в американській. Також в англійській мові повний інфінітив після слова help зустрічається у формальнішому спілкуванні, а ще коли ми хочемо зробити акцент на процесі.
Mr. Shevchenko helped the students to prepare for the exam. — Пан Шевченко допоміг учням підготуватися до іспиту.
This tutorial helped me better understand the topic. — Це відео допомогло мені краще зрозуміти тему.
Ми вже зрозуміли, що є два типи інфінітива в англійській мові і коли треба застосовувати кожен з них. А тепер настав час для маленького cheat code, що дозволяє обійти стандартні правила. Split infinitive — розщеплений інфінітив. Інакше кажучи, це коли між часткою to і дієсловом в інфінітиві вставляється ще якесь слово, зазвичай прислівник.
I decided to completely change my lifestyle. — Я вирішив повністю змінити своє життя.
We hope to truly enjoy our vacation this year. — Ми сподіваємося по справжньому насолодитися відпусткою цього року.
I need to clearly understand the instructions. — Мені потрібно чітко зрозуміти інструкції.
Раніше в англійській граматиці вважалося, що частку to і дієслово не можна розділяти, адже в латині це неможливо. До чого тут латина, запитаєте ви? Справа в тому, що науковці, які укладали правила англійської граматики, брали латину за еталон і вважали її ідеалом. З того часу пройшло багато років і сучасна англійська дозволяє split infinitive. Більшість мовознавців погоджуються, що розщеплений інфінітив не може бути помилкою, адже іноді розділення робить речення чіткішим або і милозвучнішим.
Інфінітив в англійській мові може мати активну та пасивну форму. У цьому розділі ми розберемося, як утворювати обидві форми та легко розпізнавати їх у мовленні.
Форми активного інфінітиву (Active Infinitive)
Інфінітив в активному стані (Active Infinitive) показує, що дія виконується суб’єктом (тим, хто діє), тобто хтось робить щось сам. Розглянемо чотири основні форми активного інфінітиву в англійській мові.
|
Форма активного інфінітиву |
Формула побудови |
Приклади використання інфінітиву в реченні |
|
Simple Infinitive Вживаємо, коли говоримо про дію взагалі або про те, що відбувається зараз чи буде у майбутньому |
to + V (дієслово*) |
|
|
Continuous Infinitive Вживаємо, щоб показати, що дія відбувається саме зараз або була в процесі в певний момент |
to be + V-ing |
|
|
Perfect Infinitive Вживаємо, коли говоримо про дію, яка сталася раніше за іншу дію або момент |
to have + V3 (третя форма дієслова*) |
|
|
Perfect Continuous Infinitive Вживаємо, щоб показати, що дія тривала певний час до іншого моменту або дії |
to have been + V-ing |
|
Форми пасивного інфінітиву (Passive Infinitive)
Коли ми говоримо про пасивний інфінітив (Passive Infinitive), маємо на увазі, що дія виконується над кимось або чимось, а не кимось особисто. Простіше кажучи, у пасивному інфінітиві головним є не той, хто робить дію, а об’єкт, над яким дію виконують.
|
Форма активного інфінітиву |
Формула побудови інфінітиву |
Приклади використання інфінітиву в реченні |
|
Simple Passive Infinitive Використовується, коли говоримо про дію, яка зараз або у майбутньому буде виконана над кимось чи чимось. |
to be + V3 |
|
|
Perfect Passive Infinitive Використовується, щоб показати, що дія вже була виконана у минулому |
to have been + V3 |
|
Інфінітив досить гнучкий і може виконувати різні синтаксичні функції у реченні. Його можна зустріти майже в будь-якій позиції, залежно від контексту.
|
Підмет (subject) |
|
|
Додаток (object) |
|
|
Означення (attribute) |
|
|
Обставина (adverbial modifier) |
|
|
Частина складеного присудка (part of a predicate) |
|
В англійській мові інфінітив та герундій (дієслово із закінченням -ing) часто плутають, бо обидва можуть виступати як іменники в реченні. Однак вибір правильної форми залежить від контексту. Так, деякі дієслова вимагають інфінітив, а деякі працюють у парі тільки з герундієм. Ще існують випадки, де змінюється сенс речення, залежно від того, яка форма дієслова використана.
I want to learn English. — Я хочу вивчити англійську.
I enjoy learning English. — Мені подобається вивчення англійської.
I stopped to eat lunch. — Я зупинилася, щоб пообідати.
I stopped eating lunch. — Я перестала обідати.
Це лише супер короткий огляд. В окремій статті «Герундій та інфінітив в англійській мові: головні правила та відмінності» ви знайдете ще більш детальні пояснення з таблицями та вправами.
Заповніть пропуски, використовуючи правильну форму інфінітива (full або bare infinitive).
1. Яка різниця між bare infinitive і full infinitive?
Full infinitive — форма дієслова з часткою to. Наприклад, to go, to see, to do.
Bare infinitive — форма дієслова без частки to. Наприклад, go, see, do.
2. Чому після модальних дієслів використовується інфінітив без частки to?
Модальні дієслова (can, could, must, should, will, etc.) — є допоміжними, а не повнозначними дієсловами, тому після них використовується гола форма інфінітиву (bare infinitive).
❌ I can to swim.
✅ I can swim. — Я можу плавати.
❌ We should to study harder.
✅ We should study harder. — Нам слід вчитися старанніше.
3. Що таке split infinitive?
Split infinitive — це розщеплений інфінітив в англійській мові. Ця конструкція виникає, коли між часткою to та дієсловом інфінітива вставляється інше слово, найчастіше прислівник.
I decided to really try my best. — Я вирішила дійсно спробувати зробити все, що в моїх силах.
They want to completely understand the topic. — Вони хочуть повністю зрозуміти тему.
4. Чому після make та let вживається bare infinitive, а після help — обидві форми?
Make — змушувати когось щось робити. Let — дозволяти комусь щось робити. Після них завжди йде bare infinitive. Це пов’язано з германським корінням давньоанглійської мови. Просто запам’ятайте, що після make / let використовуємо інфінітив без to.
They made me clean the room. — Вони змусили мене прибрати кімнату.
She let him drive her car. — Вона дозволила йому вести її машину.
З дієсловом help (допомагати) ситуація особлива. Після нього можна вживати і bare infinitive, і full infinitive (з часткою to). Без частки to речення звучить розмовно та простіше. З часткою to — формальніше, нейтральніше, а ще робить акцент на процесі.
Can you help me carry this box? — Можеш допомогти мені донести цю коробку?
She helped him to prepare for the test. — Вона допомогла йому підготуватися до тесту.
Юлія Черкас
19:00 - 20:00
19.09, завтра 
ZOOM
19:00 - 20:00
19.09, завтра ZOOM 
Граматика 
Залишилося символів: 500