Граматика кожної мови – це система правил, що описує, як слова взаємодіють між собою, які функції вони виконують і як можуть або не можуть змінюватися. Можна довго сперечатися, чи граматика германських мов складніша за граматику слов’янських, але однозначно можна погодитися, що в них є багато спільного, і це значно полегшує шлях вивчення іноземних мов. Наприклад, і в англійській, і в українській більшість частин мови збігаються. Тобто дієслово в англійській мові є дієсловом і в нашій мові, іменник є іменником, числівник є числівником, хоча у нас немає таких понять як артиклі чи герундії.
Частину мови можна перевірити у словниках (друкованих або онлайн). Зазвичай видання використовують загальноприйняті скорочення, які будуть однаковими у будь-якому джерелі інформації. Наприклад:
В англійській мові виділяють вісім частин мови, тобто вісім різних категорій слів, які виконують свою роль у реченні. І, напевно, всі пам'ятають про прямий порядок слів, який не можна порушувати в англійському реченні. Кожна частина мови має своє визначене місце і дуже рідко його змінює. Чому так? Відповідь проста: оскільки частини мови не змінюють свої закінчення, то їх позиції чітко закріплені. У протилежному випадку речення буде просто абракадаброю.
Дехто може обуритися: «Навіщо знати ці частини мови? Невже не можна вивчити мову без цієї теоретичної інформації?». Звичайно, можна, але розуміння правил дає можливість правильно побудувати речення і уникнути грубих помилок та плутанини.
Однією з найпоширеніших граматичних помилок є плутанина між прислівником та прикметником. Ось візьмемо просте речення, яке ніби звучить правильно:
I speak English very good.
Дослівно це речення перекладається так: «Я говорю англійською дуже добрий». Тобто в реченні вжито прикметник (який?) замість прислівника (як?). В українській мові прислівник легко визначити за суфіксами «о» або «е», в англійській мові більшість прислівників способу дії утворені від прикметників шляхом додавання закінчення «ly», проте це правило діє не завжди і різні прислівники можуть мати різні закінчення. Розглянемо основні типи прислівників в англійській мові.
Прислівники часу |
already finally lately yet recently still soon |
вже нарешті нещодавно вже (у заперечних реченнях та питаннях) нещодавно все ще скоро |
Прислівники місця |
here there |
тут там |
Прислівники способу дії |
aggressively badly carefully calmly fast hard noisily professionally slowly well |
агресивно погано обережно спокійно швидко тяжко шумно професійно повільно добре |
Прислівники ступеню |
absolutely almost completely extremely rather totally very |
абсолютно майже повністю дуже досить абсолютно, повністю дуже |
Прислівники вираження думки |
luckily fortunately unfortunately surprisingly |
на щастя на щастя на жаль дивовижно, напрочуд |
Прийменник або preposition служить для зв'язку слів, словосполучень та фраз у реченні, а також може змінювати значення дієслів, утворюючи фразові дієслова. Умовно можна поділити прийменники на декілька видів залежно від їх складу чи функції.
З огляду на їх утворення, можна виділити п’ять типів прийменників.
Прості прийменники або Simple prepositions. Це прийменники місця та часу, як то at, in, on, with, from, near (at 6 a.m., in an office, on the table, in the room).
Подвійні прийменники або Double prepositions. Ці прийменники утворені від двох простих прийменників і зазвичай визначають напрямок дії: into, onto, upon, upto.
Складені прийменники або Compound prepositions. Складаються з двох або більше слів. Наприклад: because of, in case of, instead of, by way of, on behalf of, on account of, in care of, in spite of, next to, due to.
Дієприслівні прийменники або Participle prepositions. Мають закінчення -ed, -ing: considering, during, concerning, provided, assuming.
Фразові прийменники або Phrase prepositions. Складаються з прийменника й іменника або іншого слова (a complement), що слідує за ним. Наприклад:
Якщо класифікувати прийменники відповідно до їх функцій і значення, то можна виділити п’ять видів.
Прийменники часу вказують, коли відбувається подія. Найчастіше це прийменники at, in, on:
Прийменники місця і напрямку або просторові прийменники вказують на те, де відбувається подія.
Причинно-наслідкові прийменники: because of, on account of, in accordance with, thanks to.
Прийменники відносин: with, without, against, except, by, besides, about.
Прийменники, що утворюють фразові дієслова: in, on, up, off, of, to, out. Характерною особливістю є те, що вони наголошені на відміну від прийменників місця чи часу. І це логічно, адже такий прийменник з дієсловом утворює нове значення. Порівняй:
Сполучник – це службова частина мови, яка використовуються для поєднання однорідних членів речення, частин складнопідрядного речення, окремих фраз. Сполучники не вживаються самостійно, а лише з іншими членами речення, так би мовити, їх «обслуговують». Є три види сполучників: сурядні, підрядні та парні.
Сурядні сполучники або coordinating conjunctions використовуються для поєднання членів речення, які граматично рівноправні, або однорідні. Ці сполучники можна поєднати в абревіатуру FANBOYS: for, and, nor, but, or, yet, so.
Підрядні сполучники або subordinating conjunctions поєднують дві частини складнопідрядного речення: головне речення і його підрядну частину. Такими сполучниками є because, before, after, how, in case, if, although, though, unless, since, until, till, while, whilst, therefore.
I nearly missed my flight because there was a long queue in the duty-free shop. Головне речення (I nearly missed my flight) і підрядне (there was a long queue in the duty-free shop) поєднуються сполучником «тому що».
I gained some weight while I was on holiday in Turkey. Головне речення (I gained some weight) і підрядне (I was on holiday in Turkey) поєднуються сполучником «поки».
Підрядні сполучники в свою чергу мають свою класифікацію відповідно до їх ролі у підрядному реченні.
Причинно-наслідкові сполучники |
because, since, as |
Сполучники часу |
when, before, after, once, until, whenever, since, while |
Сполучники місця |
where, wherever |
Сполучники умови |
if, unless, in case |
Сполучники контрасту |
although, though, whereas |
Парні сполучники або correlative conjunctions завжди складаються з двох слів і вживаються для поєднання двох рівноцінних граматичних одиниць: either … or, neither … nor, not only … but also, and both … and.
Так, можуть. Одне слово може бути одночасно двома, трьома, а інколи і чотирма частинами мови. Іменники можуть бути дієсловами, дієслова – прикметниками, прикметники – прислівниками, а прислівники – сполучниками. Давай розглянемо найпоширеніші випадки.
Деякі прислівники мають однакову форму з прикметником, але мають різні значення. Порівняй:
Деякі прислівники мають однакову форму з прийменником, і також можуть мати різні значення. Наприклад:
Віталіна Калініченко