Англійська – мова, яку діти вивчають змалечку – вдома, у школах чи навіть садках. Попри це, ми звикли, що для якісного опанування дитині потрібні додаткові заняття поза школою.
Чи необхідно це і в чому полягає різниця двох систем? Щоби розібратися, порівняймо підходи Грін Кантрі з традиційними.
Навчаючись у школі, дитина зазвичай опановує новий матеріал разом із викладачем на занятті, а вдома закріплює його завданнями й самостійною практикою. Цей підхід — традиційна та всім відома модель, що є ефективною для багатьох учнів.
Проте що, як переосмислити її та «перевернути» заняття?
Ми у Грін Кантрі вважаємо, що саме практика та живе спілкування ведуть до впевненого володіння мовою. І саме тому запровадили модель "Flipped classroom", або ж «Перевернутий урок», як основу всіх занять.
Отже, ми буквально перевертаємо традиційну систему догори дриґом: діти знайомляться з новим матеріалом самостійно перед уроком, а на занятті практикують його з одногрупниками та вчителем.
Завдяки такій системі діти можуть займатися в індивідуальному темпі попри те, що всі уроки проходять у групах — вони опановують тему вдома так, як зручно їм, та можуть повертатися до повторення необмежену кількість разів. І, на додачу, більше часу приділяють використанню мови у реальних ситуаціях 
"Teacher-centred approach" та "student-centred approach" – ці поняття можуть бути незрозумілими, проте, насправді, все дуже просто: вони визначають, хто є в центрі уваги на занятті.
Загальноосвітні школи надають перевагу першому, де акцент саме на вчителі, його поясненнях та діях. За рахунок того, що більша частина уроків у школах відводиться на пояснення тем та повторення попередніх — логічно, що говорити, визначати темп і структуру уроку, ставити питання більше буде саме викладач. У такому випадку задача дітей — слухати, запам’ятовувати інформацію та час від часу закріплювати її завданнями.
Щодо Грін Кантрі, ми вибираємо student-centered approach — підхід, за якого фокус зроблено на інтереси, вміння та вік дитини. Викладач виступає як ментор — допомагає, спрямовує, підказує та заохочує, а студенти експериментують, аналізують, ведуть дискусії та створюють проєкти.
Основні відмінності, переваги й недоліки цих двох систем для зручності ми розмістили в інфографіці:
Система оцінювання
Школи, як правило, надають перевагу традиційній системі оцінювання — балам, що отримують учні за виконану роботу чи надану відповідь. Такий підхід допомагає дітям зрозуміти, де і скільки вони зробили помилок, як добре відповідали на занятті та яких зусиль мають докласти, щоби покращити оцінку.
Ми ж вибираємо не просто оцінювання, а цілу систему мотивації: таким чином, бали перетворюються на унікальну місцеву валюту «кантрики», які діти отримують за виконання Self Study, активність на уроці та участь у шкільних ініціативах.
Накопичені кантрики студенти можуть витратити на брендові товари крамнички Yellow Shop, сертифікат на емоції, організацію піца-паті з одногрупниками чи благодійність.
Як результат, завдяки кантрикам залученість студентів зростає на 30%
Види взаємодії
У Грін Кантрі ми робимо чималий акцент на роботі у парах і групах, комунікації між студентами та спільними творчими проєктами.
Діти вивчають граматику й лексику за допомогою наочних ілюстрацій, жестів, міміки, пантоміми та гри, а також використанні у мовленні. Самостійно формулюють правила та шукають алгоритми вирішення задач. Діляться досвідом, обговорюють та вчаться одне від одного.
Такий підхід розвиває креативність і допомагає краще вибудувати звʼязки та запамʼятати нову інформацію.
Щодо шкіл, у них переважну частину роботи учні виконують самостійно – в зошитах чи усно – виконують вправи, читають, пишуть тексти.
Зрозуміти, яка система більше підходить для вашої дитини, можна, лише спробувавши. Тож запрошуємо повністю зануритися в мовне середовище і відчути переваги підходу на власному досвіді 
