Як викладачу бути в тренді? Розмовні заняття з підлітками

«А голову ти вдома не забув?», «Хто буде відповідати? Оооо, ліс рук…» та «Вас взагалі нічого, крім телефонів, не цікавить!» – чи асоціюються ці фрази з образом крутого сучасного викладача, що надихає підлітків на вивчення свого предмету? Та який у цілому має бути образ вчителя, здатного бути з учнями на одній хвилі? Спробуємо розібратись у тому, як стати ближче до своїх учнів та які завдання зі speaking можна обрати для уроків з підлітками.
 

Back to Basics

Перше, із чого варто почати пошук власного образу ментора, – згадати своїх улюблених (або суворих, але впливових) шкільних вчителів: що ж вирізняло їх з-поміж інших? Напевно, ви не знайдете однієї універсальної відповіді, адже в когось це був авторитет, в іншого – харизма, гумор чи оригінальна подача матеріалу. Надзвичайно важко бути всім та одразу, тому варто почати з кількох аспектів та подумки поспостерігати за тими, хто захоплював вас у підлітковий період.

Зі свого досвіду пам’ятаю, як моя репетиторка з англійської, крім своїх відмінних знань мови, вразила мене своєю любов’ю до англійської та американської культури, розповідаючи дрібні деталі про повсякденне життя в англомовних країнах. А також тим, що не втрачала жодної можливості звернутися до мене англійською поза заняттями, наприклад, під час телефонних дзвінків, привітань тощо. Це вселяло відчуття реальності та віри в те, що для мене це не лише заняття, але й невід’ємна частина повсякденного життя, що неабияк додавало впевненості та інтересу до вивчення англійської. Ба більше, вона постійно повторювала фразу «Where there's a will, there's a way», яка пізніше стала моїм своєрідним кредо. Згадуючи інших своїх викладачів, я вже вимальовую в голові образ викладача-профі, що підкріплений практикою більш досвічених педагогів.

Як стати тим самим «кул тіча»?

З основами та власним досвідом розібрались, переходимо до практичних порад.

Step #1. Відповідь на запитання: «Що для мене означає бути вчителем?»

Якщо ви вважаєте викладання своїм покликанням – це вже половина успіху. Діти відчувають фальш та невпевненість: якщо у викладача немає інтересу, мотивації чи драйву щодо свого предмету, то чому вони повинні з’явитись у його учнів? Це як пояснювати комусь тему, самому не розуміючи або зазубривши її, що нерідко трапляється як зі шкільними вчителями, так і з викладачами ВНЗ.

Step #2. Робота зі своїм емоційним станом та поведінкою

Діти, а особливо тінейджери, відчувають невпевненість, знервованість та апатію викладачів. Відповідно, стати авторитетом для них в таких випадках неможливо. Якщо викладач почувається як риба у воді під час заняття, не виходить з себе, не кричить і не впадає в паніку – швидше за все, більшість учнів буде поводитися відповідно. Хвилювання та невпевненість передаються, як вірус, тому робота над цим аспектом є надзвичайно важливою.
 

Step #3. Напрацювання авторитету

Найкращий захист викладача – його авторитет. На жаль, він не з’являється за кілька занять і потребує постійної підтримки. Наприклад, навіть правило «якщо ніхто не порушить дисципліну під час уроку – отримаєте менше домашки чи подивитесь смішне відео» може не працювати через те, що викладач сам його не дотримується та не виконує своїх обіцянок. Саме ставлення до учнів є також надважливим: варто накричати на когось лише раз, сказати некоректну фразу чи коментар – і учнівське сарафанне радіо передасть звістку про це всім, кому тільки можна. 
 

Step #4. Класна рутина та власна система мотивації

Цей крок випливає з попереднього та є важливою частиною як зростання авторитету викладача, так і створення комфортної атмосфери в групі чи класі. Власний набір правил, вміння мотивувати й інші фішки підштовхують дітей відчувати себе частиною цілого без неефективних класичних шкільних правил «погана поведінка – двійка в щоденник і дзвінок батькам». Звісно, ця рутина та правила мають формуватися відповідно до особливостей кожної групи дітей (зокрема, віку). Так, мотивація наклейками з машинками чи зірочками для одинадцятикласників навряд чи буде результативною (хоча іноді – навпаки), але щось на зразок «зробимо всі завдання – в кінці уроку буде час на скетчі SNL / караоке англійською / добірку ТікТоків / Alias» (необхідне підкреслити) може чудово спрацювати навіть на менш вмотивованих чи активних тінейджерах.
 

Step #5. Базові принципи

Ніхто не скасовував класичні та базові принципи взаємин «вчитель – учень». Повага до учнів, об’єктивність, увага та емпатія мають бути присутніми в роботі з будь-якими віковими групами. Відчувати своїх учнів та їхній стан – означає бути для них ближчими. Однак важливо пам’ятати про останній крок.

Step #6. Баланс

Викладач повинен бути другом для своїх учнів, але при цьому чітко тримати баланс між панібратством і суворістю. Інколи намагання бути занадто «в темі» може мати протилежний ефект та викликати недовіру. При виборі тем чи ігор слід дотримуватись золотої середини та прислухатись до потреб своїх учнів.
 

Отож, які типи завдань та прийоми можна використовувати для розмовних занять із тінейджерами?

1. Модернізація того, що вже є

Дуже часто традиційні шкільні, навіть британські підручники мають теми, що вже застаріли чи стали неактуальними для сучасної молоді , як от «Magazines and TV play an important role in our lives. What role do they play in your life?». Звісно, відповісти на подібні запитання буде неможливо, оскільки сьогодні тема не є актуальною. Однак якщо замінити запитання на зразок «Your parents still watch TV every day and don’t understand why Netflix and other online streaming platforms are popular. How would you convince them that watching news and movies online is better?», то тема стане ближчою до сучасних тінейджерів, які відчуватимуть свою обізнаність і загалом почуватимуться більш комфортно.

Так само будь-яку тему для speaking можна прив’язати до останніх новин, подій, фільмів тощо. Наприклад, говорячи про Україну і українців у світі, згадайте не лише Шевченка (як поета, так і футболіста), але популярні стартапи Grammarly aбо Reface, нещодавній серіал від НВО про Чорнобиль, знайдіть реальний влог якогось туриста, що завітав до України. Чим ближче до реальності буде тема, тим більше шансів, що вона зачепить учнів і їм буде про що поговорити.

Обговорення останніх новин, що можуть бути цікаві підліткам, буде хорошим warm-up на початку уроку, що підігріє їхній інтерес до подальшого заняття.

2. Персоналізація та власний приклад

Чудовий спосіб налаштувати довірливу атмосферу та зацікавити – власний приклад викладача. Важливо дати змогу учням відчути, що їх учитель не є ідеальним та всезнаючим, він прислухається до їхньої думки й також вчиться чогось у них. Наприклад, розмовляючи про зовнішній вигляд, запитайте: «Is it appropriate for a teacher to have pink hair?» / «If I wanted to go to a party for young people, what would you recommend me to wear?». Також варто залучати й учнів: «Imagine than Alex is a famous actor, what clothes should he wear for an Oscar ceremony?».
 

3. Дебати та завдання на висловлення власної думки

Ідеальна опція для активних учнів та будь-яких розмовних тем. На практиці використання дебатів у розмовних завданнях дає непогані результати. Варто обрати тему, на яку можна висловити дві протилежні думки, та надати уявну коротку ситуацію. Наприклад: «Should TikTok be banned for children under 18?». Одній групі надається роль стурбованих батьків, що нервують за безпеку своїх дітей, іншій – роль тінейджерів, які не розуміють такої стурбованості. Варто лише враховувати, що на дебатах слід вводити обмеження в часі, давати target vocabulary або functional language, за потреби писати заготовки чи додаткові запитання та ненав’язливо моніторити роботу в групах, підтягуючи менш активних до дискусії. Якщо тема буде актуальною, бажання посперечатись та увійти в роль допоможе не лише зменшити тиск і мовленнєвий бар'єр, але й позитивно вплинути на взаємини у групі. Ну й повеселитись, звісно!

Варіантом для менш активних учнів та парної роботи можуть бути завдання на оцінку за шкалою «Strongly agree 1 2 3 4 5 6 Strongly disagree» з аргументацією, чому саме так. Цей варіант дає готові рішення та приклади, допомагає учням відчути вагу власних рішень. Виглядає це так:

I see no problem with testing cosmetics on animals:
Strongly agree 1 2 3 4 5 6 Strongly disagree

• I chose 5, because I don't like when cosmetics is tested on animals, but in some cases it is necessary…
• I disagree. I chose 6, because it’s terrible to make animals suffer in any way...

Для готових варіантів ігор та запитань можна скористатись чудовим сайтом з безліччю тем та завдань All Things Topics (в Україні доступний через сервіси VPN). Теми для розмовних занять з підлітками можуть бути різноманітними, завдання викладача – адаптувати їх до потреб конкретної групи та власного стилю викладання. Just don’t worry and good luck! 

Валерія Трикіша, викладачка Грін Кантрі