«У мене погана пам’ять! Ці слова не тримаються у моїй голові!» Як часто ви чули або й самі говорили такі фрази, коли мова йшла про вивчення і запам’ятовування іноземних слів? Чи справді це така важка праця? Звісно, не можна повністю заперечити,
але, насправді не все так складно, як здається на перший погляд.

Тож як вчити слова, щоб вони надовго, а то й назавжди, закарбувалися в нашій…? Так, пам’яті! Вся справа в пам’ятіsmiley Якщо трішки глибше зазирнути в особливості протікання процесу запам’ятовування, можна знайти шляхи «співпраці» з нею. Тоді стане зрозуміло, що не пам’ять у нас погана, а, швидше за все, методи запам’ятовування, які ми використовуємо.
 

Насамперед звернімося до висновків цікавого дослідження, проведеного Германом Еббінгаузом. У 19 столітті цей німецький вчений представив криву забування, яка проливає світло на секрети ефективного запам’ятовування інформації.

В результаті експериментальних досліджень було доведено, що людина починає забувати нову інформацію майже відразу після її отримання. Більша частина цієї інформації забувається протягом першої години, 2/3 – протягом першої доби. Потім процес забування сповільнюється, і через місяць в пам’яті залишається всього лише п’ята частина нових знань. На основі кривої забування Еббінгауза визначено етапи оптимального повторення нової інформації, так зване інтервальне повторення:

1. відразу після отримання нової інформації;

2. через 20-30 хвилин після першого повторення;

3. через 1 день після другого повторення;

4. через 2-3 тижні після третього повторення;

5. через 2-3 місяці після четвертого повторення.

Тож, один із секретів запам’ятовування розкрито, дякуємо за це Еббінгаузу! Залишається на собі перевірити дієвість представлених етапів повторення і знайти ефективний спосіб вивчення нових слів.

Існують різноманітні методи оволодіння іноземною лексикою, зокрема створення асоціацій, використання карток із зображенням слів та їх перекладу, складання особистих розповідей із новими словами/фразами, корисним є вивчення їх у контексті, наприклад, з пісень, віршів чи фрагментів фільмів іноземною мовою. Також значною допомогою є використання комп'ютерних програм, додатків, таких як Quizlet, Memrise, Anki – чудові інструменти для створення карток та закріплення вивченої лексики за допомогою різнотипних інтерактивних завдань. Кожен знаходить для себе найоптимальніший та дієвий варіант.

Серед усіх інших, багатьом до вподоби спосіб створення асоціативних схем або mind maps. У своїй книжці «Maping Inner Space» Ненсі Марґуліс розповідає про причини ефективності цього методу. Справа в тому, що наш мозок «не зберігає інформації лінійно чи стовпчиками, а на деревоподібних дендритах, тобто за допомогою певних моделей, схем (патернів) та асоціацій. Отож, що більше ви співпрацюватимете з власним мозком за його методами запам'ятовування, то легше і швидше будете вчитися».

Виходить, коли ми роками в школі писали в стовпчик «слово – транскрипція – переклад», то власноруч перешкоджали мозку в запам’ятовуванні. Натомість, створюючи самостійно асоціативні схеми, ми подаємо нашому мозку комфортний для нього вигляд
інформації.

Ось як виглядає приклад схеми:


Етапи створення:

  • обираємо ключове слово (наприклад, збірне поняття: fruit, vehicles, appearance) і розміщуємо його посередині;
  • на відгалуженнях записуємо пов’язані з загальним, конкретні слова, фрази (наприклад, до слова vehicles – bus, van, plane);
  • на наступних відгалуженнях можна помістити картинки із зображеннями, визначення слова/фрази (найкраще – подавати визначення англійською, наприклад, використавши Cambridge Dictionary, а не переклад українською),власний приклад речення із цим словом/фразою.

За допомогою таких mind maps можна вивчати не лише лексику, але й граматику:


Приклади готових схем можна знайти на сайтах:

Проте, найкраще – створювати власні карти пам’яті, адже таким чином ми осмислюємо інформацію, а це згідно з висновками згаданого Еббінгауза, в 9 разів ефективніше, ніж механічне запам’ятовування. Їх можна малювати на аркушах паперу з допомогою кольорових ручок, олівців, або використати технічні інструменти, зокрема:

«Я із задоволенням вивчаю іноземну мову, маю власну колекцію mind maps, завдяки правильним інтервалам повторення нової інформації, вона зберігається в пам’яті і я можу її використовувати». Звучить краще, аніж: «У мене погана пам’ять», правда ж? Якщо бажаєте подібно висловлюватись про свої успіхи у вивченні іноземної мови, з усмішкою та гордістю за власні досягнення, не гайте часу, підкорюйте мовні вершини з надійними інструментами вже зараз!

 

 

Юля Боднар, викладач Грін Кантрі