Чому деякі діти починають говорити іноземною мовою вже з пелюшок, а комусь необхідно кілька років постійних занять? Від чого це залежить? Спробуємо розібратись.
Дитина вже від народження може стати білінгвальною – двомовною. Зазвичай це характерно для сімей, де батьки говорять кількома мовами або кожен із батьків є носієм певної мови. Звісно, в цьому випадку дитина почне вживати другу мову дуже рано, паралельно з опануванням рідної.
Небілінгвальним дітям значно важче вчити другу мову з нуля. Чим старша дитина, тим більше вона може сказати рідною мовою, тож іноземна починає її обмежувати.
Мотивація: дитині необхідно пояснювати, навіщо їй та англійська, якщо все життя батьки, друзі та всі інші чудово її розуміють рідною мовою.
Оточення: якщо дитина вживає англійську лише кілька годин на тиждень та не перетинається з нею в повсякденному житті, говорити вона не почне, оскільки не буде приводів. Адже суть виховання білінгвальних дітей – це постійне перебування в мовному оточенні та залучення батьків до процесу вивчення нової мови.
Комфорт: навряд чи дитина почне говорити з туристами чи носіями мови, під час спілкування з якими вона буде відчувати стрес і тиск, або ж розмовляти на заняттях, де їй некомфортно навіть перебувати. Тут слід звернути увагу на такі фактори:
Останнє грає чи не найбільшу роль серед іншого. Якщо в дитини є будь-які проблеми в родині, емоційне чи фізичне виснаження, особливості темпераменту та психіки, їй потрібна особлива увага та індивідуальний підхід для комфортного вивчення мови.
Усе індивідуально, немає якогось магічного моменту, коли діти починають вільно вживати іноземну мову. Головне – це мотивація, оточення, комфорт і залучення батьків. Лише систематичний підхід і задоволення від навчання допоможуть досягти гарних результатів. Remember, nothing is impossible!
Валерія Трикіша, викладачка Грін Кантрі
.png)
