A cup of tea with a special student

Посмакувати смачним печивом та духмяним чаєм у Грін Кантрі запросили дівчину-креатив Елеонору. Можливо, саме гарне й рідкісне ім’я дало поштовх до творчості  цій незвичайній особистості.


Знайомтеся - Еля Лущик: закохана у Грін Кантрі киянка, учениця  гімназії ім. Лесі Українки, член скаутського руху “Пласт”, любляча сестричка, хороша дочка, любитель англійської та німецької мов, а ще - талановита художниця.

Більш за все Еля любить своїх батьків та непосидючу маленьку сестричку, малювати казкової краси  шедеври  і танцювати, коли її ніхто не бачить, а ще  Еля любить вимальовувати деталі. ЇЇ малюнки - то зовсім інший казково-фантастичний світ.

Думаєш,  хіба таке можливо – місто у волоссі, глянеш, а таки можливо й водночас гарно. Наче художник, що вміє малювати таємниці снів, торкнувся золотим пензлем паперу. Це світ, від якого неможливо відірватися, він заворожує своїми деталями, їх безліч, але все так  гармонійно. Дивишся хвилину  на малюнок і він тобі подобається, дивишся  трішки довше і знаходиш все нові й нові образи, на третій хвилині  порятунку не знайде ніхто. Мої вітання, Ви вже у світі Елеонори! Жодна людина не залишиться байдужою, побачивши мистецтво цієї загадкової дівчини…


Автор:  Еля, звідки черпаєш натхнення і  як люди реагують на твоє захоплення?

Еля: Багато читаю, надихають книги, наприклад, ось цей малюнок я намалювала після того як прочитала книгу «Маленький принц». Людям подобаються мої малюнки: друзі кажуть, що красиво,  мама розміщує у Facebook - люди використовують їх у своїх аватарках. Люди різного віку по різному сприймають мої роботи, але зазвичай люблять їх розглядати і посміхаються :)



Автор: Чи займаєшся ти в художній школі?

Еля: Відвідувала школу, але я не люблю змальовувати, а більше хочу показувати через малюнок своє бачення речей. В мене особливі інструменти малювання, які я дуже бережу. Батьки з Чехії привезли велику палітру пастелі. Зазвичай у мене одна коробка пастелі, але я її дуже ціную.


Автор: Що для тебе є  успіх?

Еля: Успіх – це, мабуть, коли ти щось зробив, в тебе все вийшло і про це дізналися люди. Коли те, що ти робиш подобається усім довкола. Але  головне - в своїх досягненнях  мати власну думку.


Автор: Еля, яку професію хочеш опанувати в майбутньому?

Еля: Мрію бути архітектором, але не дуже люблю геометрію.

 

Автор: Звідки ти дізналася про Green Country?

Еля: Наталя Лотоцька, керівник Грін Кантрі, була моєю виховницею в Пласті (Пласт – національна скаутська організація України). Саме так я дізналася про цю школу. Тепер регулярно на вихідних відвідую Speaking club. Мені подобається спілкуватися з іноземцями. Це і цікаво, і дуже потрібно мені, як майбутньому архітектору світового рівня :)

 

Автор:  Наскільки я знаю, ти вже багато разів була в таборах Green Country. Який табір тобі сподобався найбільше?

Еля: Country Travel - мандрівний. Ми багато подорожували і там не було малечі - всі дорослі, майже однакова вікова категорія. Ми дуже здружилися, була хороша весела компанія. Я й надалі  хотіла б з усіма спілкуватися.


Автор: Що  в таборі вразило тебе  найбільше?

Еля: Термальні води в Косино. Було враження наче серед осені в літо потрапив. І дуже мені сподобався Львів, люблю це місто за красу та затишок.  У Львові навіть Грін Кантрі інакша – благородніша, величніша і просторіша.  Дуже хочу поїхати знову в табір,  чекаю  з нетерпінням на зимові канікули. Якщо буде табір - обов’язково поїду. Я дуже люблю табори - це набагато краще, ніж сидіти вдома з телефоном. Там стільки всього цікавого, стільки нового дізнаєшся  і вивчаєш.


Автор: Що можеш  побажати учням нашої школи?

Еля: Вчити мови. Чим більше людей ти знаєш - тим легше тобі в цьому житті. Знання мови дає можливість знайомитися з більшою кількістю людей, різних своїми звичаями, культурними особливостями, поглядами.  І  взагалі чим більше мов ти знаєш - тим більше разів ти людина.
В свою чергу хочу побажати Елі успіхів у її захопленні, мріяти буйно та відважно, й завжди йти лише шляхом здійснення мрій. Особлива дівчинка з якою завжди радісно спілкуватися, дівчинка-креатив, котра тримаючи пензлик в руках торкається паперу  й  запрошує нас в  дивовижно-захоплюючий  світ, сьогодні розповіла вам про себе і 100 % торкнулася кожної душі своїм пензликом.

 

інтерв'ю підготувала
Ірина Андрощук, викладач Грін Кантрі, співорганізатор виїзних програм


 

Дата публікації: 19 листопада 2014