Англомовні подорожі: Чернівці-Камянець-Подільський

 

Чернівці, Кам’янець-Подільський та туристичний комплекс «Услад»: що воно таке та з чим його їсти?

Вже й друга подорож Green Country за плечима. Тому, поки спогади в моїй голові ще світлі, поділюся кількома враженнями та думками. Отож, початок липня нам пощастило провести в мальовничій Буковині – спекотно, насичено та неймовірно красиво.

 

Перше місце призначення – Чернівці. Потрапити туди з Києва, здавалось би, зовсім просто, та не так все склалося, як гадалося. Аби скоротити тривалість поїздки, довелося прокласти маршрут через Молдову, тому не дивуйтесь, коли почнете отримувати повідомлення від мобільних операторів «Вітаємо в Молдові» чи «Вітаємо в Румунії», бо Вам таки доведеться проминути 2 залізничні станції в Республіці Молдова і побути близько 2 годин у роумінгу.

 

Таки добравшись до пункту призначення, не пошкодуєте: Чернівці – місто красиве і величне. Архітектура в центрі стара і вишукана, там проживають представники безлічі національностей, кожен з яких зробив свій внесок в культуру міста.

 

 

 

Головна окраса Чернівців – Чернівецький національний університет, або так-званий «український Хоґвартс». Територія нагадує університетський кемпус старої Європи: вишукана будівля, розкішні величезні зали, довкола насаджені сади, всюди зелено та квітчасто і навіть влітку ходять заклопотані студенти та абітурієнти.

 

 

 

Поселились ми в заміському готелі «Аква плюс». Він розташований довкола озера, а тому красивий краєвид на світанку, на заході сонця і впродовж всього дня Вам забезпечено, але й тут є свої підводні камені. В номерах, що розташовані не в головній будівлі (номери 1-18) не працює вай-фай, а в декотрих і немає мобільного зв’язку. Також у деяких номерах вода має неприємний запах (залежно від номера він може бути сильніший чи слабший). В готелі всього-на всього один фен (це при номерному фонді в близько 30 кімнат і наявності сауни, басейну, озера та цілого ряду водних розваг). Сніданків в готелі немає, а ресторан працює лише з 10.30. Хоча, спеціально для нашого табору працівники ресторану погодились приїжджати раніше, щоб приготувати сніданки для наших мандрівників. І страви були смачні та апетитні. В «Аква плюс» є також можливість орендувати конференц-зал, проте працівники готелю, на жаль, не змогли запропонувати нам допомогу з налаштування мультимедійної техніки, мовляв, вони не є фахівцями в цій сфері.

 

 

 

Оскільки саме місто досить компактне та зручне, то нас вистачило одного дня, аби відвідати всі його визначні місця. Загалом вся краса скупчена довкола театральної та Соборної площ і пішохідної вулички Кобилянської, на якій і затишні кав’ярні та ресторанчики, і сувенірні крамнички і однойменний кінотеатр. 

 

 

 

На тій самій славнозвісній вулиці Кобилянської розташований висококласний ресторан «Панська гуральня», який в основному пропонує українські страви, зокрема місцеві, буковинські, проте має в своєму меню й елементи інших кухонь. Їжа тут дуже смачна, а атмосфера вишукана. Навіть лимонад та березовий сік тут подають у бокалах. Тут є рояль, де різні музиканти-аматори можуть зіграти свої улюблені твори і створити настрій для себе та інших відвідувачів. Обідаючи в «Панській гуральні», замовте «пательню для трьох» - впевнена, Вам сподобається.

 

«Томато Голд» - піцерія на дровах

Зайшовши в приміщення, ви одразу ж звернете увагу на цікавий дизайн інтер’єру: дещо приглушене світло, поєднання золотистого та смарагдового кольорів, позолочені ложки, що звисають зі стелі вказують на вишуканий смак. Паста та салати дуже смачні, а презентація страв задовольнила б навіть вимогливих та прискіпливих суддів «Майстер шеф». Замість хліба тут подають свіжоспечену фокачу, а ягідний морс, і ззовні виглядає привабливо, і смак має просто неймовірний.

 

New York Street Pizza, як виявилось, поширений френчайз у деяких невеликих містах України. Тільки в самих Чернівцях знаходяться аж три ресторани мережі, і всі розташовані в центрі. Проте, якщо ви -  поціновувачі справжньої італійської піци на тонкій паляниці, то New York Street Pizza - не для Вас. Тут піца готується в американському стилі на дріжджовому тісті, а отже основа - дещо товста та ситна. 

 

Якщо шукаєте, де розважитись та водночас сховатись від спеки в літній день в Чернівцях, зайдіть в кінотеатр «ім. Ольги Кобилянської» - сам кінотеатр відносно новий та добре обладнаний, а головне -  розташований на тій самій вулиці, де й всі розваги в місті. 

 

В іншому кінці міста розташований ТРЦ «Екватор», де теж можна весело провести час людям з різними вподобаннями. Ми відвідали боулінг-клуб «Турбіна». Персонал там дуже приємний, працівники швидко реагували на запити всіх дітей одночасно. Також музичний фон в «Турбіні» створений зі смаком, забезпечує радісний настрій та заохочує до танцю.

 

 

 

Запланований майстер-клас у майстерні карамелі обіцяв бути дуже творчим та цікавим, проте як виявилося, що для 16 дітей водночас там змогли запропонувати лише спостерігати стоячи за виливом карамелі. Тому нам довелось залишити це місце. Проте, якщо ви подорожуєте з 2-3 дітьми, то для них можуть провести цікавий майстер-клас з виліплювання цукерок.

 

Оскільки всі визначні місця Чернівців можна обійти за кілька годин, то вже на другий день ми вирушили шукати пригод деінде. Десь на межі Тернопільської та Чернівецької областей, посеред Дністровського каньйону є село Хрещатик. В цьому місці висота каньйону сягає 102 метри, і відкривається мальовничий краєвид на місто Заліщики.

Через додаткові півгодини їзди від Хрещатику, у селищі Нирків, що на півдні Тернопільщини на річці Джурин розташований найвищий рівнинний водоспад України -  Така собі українська Ніагара. Покупатись в ньому у нас не вийшло, але зробити фото на фоні водоспаду – it’s a must.

 

 

 

Після величних Чернівців ми потрапили в ще одне старовинне місце – Кам’янець-Подільський, яке відоме всій України завдяки своїй славнозвісній фортеці.

«Біля річки»

Тут ми зупинились в «Біля річки» - це такий своєрідний невеличкий готель в старому місці. Розташування непогане – поряд і справді тече річка, багато дерев, трав та квітів, але сам готель є невеличким сімейним бізнесом і якість сервісу має безмежний простір для вдосконалення. Функції працівника ресепшену, покоївки та офіціанта виконує одна й та сама людина, яку іноді буває важко знайти. Номери, що розташовані в основній будівлі просторі, більш-менш непогано обладнані та мають більш-менш хороше вай-фай з’єднання. Щодо «котеджних» номерів, то вони дуже тісненькі і надто віддалені для сигналу вай-фаю чи навіть мобільного сигналу. Порції сніданків крихітні. Тому якщо Вам понад 10 років і ви не на дієті, то доведеться замовляти 1,5 а то й 2 порції. Проте, варто віддати належне «Біля річки». Спокій та квітучість цього місця робить його досить непоганим варіантом для недовгого відпочинку сімей з маленькими дітьми.

 

Єдина і неповторна ресторація припала до душі нам усім. Розташована вона у тихому затишному місці поряд з красивим парком. В «Бломанже» красива літня тераса. Тутешні бургери нам не припали до душі, проте інші страви виявились значно кращими, особливо десерти запам’ятались всім найбільше – ну просто пальчики оближеш.

 

Бути у місті Кам’янець-Подільський і не відвідати замок в старому місті – це теж саме, що бути в Парижі і не побачити Ейфелеву вежу. Сама фортеця дуже древня, стіни масивні, міцні. Численні легенди, що створені в цьому місці водночас і цікаві і моторошні, а замкові підземелля захистять у літню спеку від теплового удару та подарують приємну прохолоду.

 

Якщо Ви вже у Кам’янці, то проїдьте ще 40 кілометрів до Хотина. Саме містечко - маленьке і непримітне, але тут розташована не менш відома та красива Хотинська фортеця. Вона дещо схожа на Кам’янецьку, проте має дещо масивніші стіни та менш загострені шпилі веж. Саме тут відбувались зйомки деяких епізодів «трьох мушкетерів». Відвідини цих двох фортець – це такий своєрідний невеличкий екскурс історією Буковини та південного Поділля.

 

Десь на перетині Чернівецької, Хмельницької та Тернопільської областей, на Дністровському водосховищі знаходиться чудове місце, своєрідний оазис тамтешньої місцевості – туристично-відпочинковий комплекс «Услад». Місце не з дешевих, проте якість сервісу та різноманіття способів проведення часу відразу ж виправдовують свою вартість. Вхід на територію комплексу обмежений, в’їзд охороняється. Територія обгороджена з трьох боків, з четвертого обмежується річкою.

 

 

 

Ми проживали в будиночках котеджного типу. В кожному будиночку – 2 номери: 1 на першому та інший на другому поверсі. Кожен номер добре обладнаний необхідно технікою та меблями, навіть є сейф. Кожен будиночок має окремий вай-фай роутер. База сімейного типу, тому в кожному номері є велике двоспальне ліжко та розкладний диван.

Крім того є також будиночки на річці, що розташовані на пірсі і оточені водою, на даху кожного з яких – майданчик для засмагання. В цілях максимальної безпеки учасників табору, ми не ризикнули проживати в будиночках на воді, але, можливо, спробуєте Ви!;)

Як вже згадувалося, комплекс розташований на річці, навіть на водосховищі, тож глибина сягає понад 4 метри, а течія сповільнена. Тут же є пірс з виходом до обгородженої буйками території для плавання а також невеличкий басейн з річковою водою. Поряд – причал. Тут вам запропонують всі види водних розваг – гідроцикли, водні лижі, вейк-борд, прогулянка катером і т.п. Наші тінейджери випробували на собі катання на гідроциклах (звичайно, в ролі пасажира і в присутності кваліфікованого інструктора) і залишились дуже задоволенні, мовляв, швидкість висока, в вухах гуде, адреналін зашкалює.

 

 

 

Крім того ми випробували стрільбу з лука, водний футбол та волейблол. Водний футбол виявився дуже захоплюючим та веселим видом спорту, тому припав нам до душі: багато хлюпання, незграбних та смішних падінь та незчисленна кількість забитих голів!:) Такий вид розваг підходить і дорослим, і дітям.

На території «Усладу» розташований ресторан «Казан», де завжди можна дуже смачно поїсти. Він стилізований в давньому українському стилі, альтанки ресторану виготовлені у вигляді козацьких чайок. 

Для тих, хто любить розважатися допізна, на пляжі розташований ресторан «Тірас», де ввечері відбуваються вечірки. 

 

 

 

Попри таке віддалене розташування комплексу, в «Усладі» є дуже багато способів весело провести час для людей різного віку та з різними інтересами. 

Загалом вся наша подорож була насичена мандрівками до дуже мальовничих і неймовірно красивих місць. За такий короткий відрізок часу ми встигли відвідати старовинне місто, дві фортеці, розкішний комплекс на Дністрі, десятки закладів харчування та випробували на собі нові екстремальні види спорту. Проте, ми на цьому не зупиняємось і вже готуємось до наступної подорожі в Одесу! Очікуйте новин…