Наталя Панів

Досягнення. Рік навчалася у Ягеллонському університеті у Кракові, Польща, завдяки чому краще освоїла мову. Окрім польської та англійської вивчала німецьку та латину, зараз захоплюється іспанською мовою.
Інтереси. Дітки, подорожі, кулінарія, прибирання, ремонти - і все це з гумором!
 
Що таке час? Ніхто не може ніяк його визначити, назвати. Все, що ми про нього знаємо це те, що ми думаємо, що можемо його виміряти, і що так всім буде зручніше. Але з іншої сторони не так вже й зручно його вимірювати, бо ж мало не кожен день ми чуємо "чому в добі тільки 24 години?", "чому вихідні такі короткі?", "чого зима така довга", "я цілих 15 хвилин стояв там чекав, а міг би стільки встигнути", "коли вже буде то літо", "ти маєш час?", а ще трошки рідше чуємо "як ті діти швидко ростуть, коли вони встигають", "коли то встигла вийти заміж моя однокласниця", "як же постарів Йосип Кобзон" ну або ше щось таке.
 
Висновок: час неконтрольований, невблаганний, відносний, і його постійно мало, в яких одиницях ми б його не вимірювали!
 
Вислухавши всі мої нарікання з невстиганням, один мудрець мені сказав:
"Не спіши, у спокої все реально встигнути"
 
І я подумала - а шо якщо час і справді можна контролювати? Або принаймні дружити з ним (згадала момент з "Аліси в країні чудес", де капелюшник посварився з часом, і відтоді постійно сидів і пив чай, бо годинник стояв на місці =) ) і домовлятися, шоби можна було все встигати...
 
Якщо чесно, то я тільки починаю процес здруження з часом. Коли не встигаю дописати якусь роботу наприклад, повторюю собі "у спокої все реально встигнути, я ще маю достатньо часу...." і якось воно вдається ;-) Але таки маю проблему - живу за принципом "не відкладай на завтра те, що можна зробити післязавтра", тобто роблю все в остаааанню хвилину! Думаю, якраз тому час не дуже хоче зі мною дружити... 
 
І ще задумалась над таким: все, що робиться - на краще. Якщо я таки щось не всигну - значить, так для мене буде краще рано чи пізно. І скажу вам по секрету, що зразу після такого розслаблення все швиденько робиться ;-)
 
Після довгих роздумів (довших, ніж та стаття ;-) ) я дійшла до кількох малесеньких висновків:
Висновок 1: дружба - це взаємоповага, тому час треба поважати, щоби бути з ним друзями
Висновок 2: час можна розтягувати, якщо не спішити
Висновок 3: щоби не спішити треба усвідомити, що якщо не встигнеш - і так все буде добре!
Висновок 4: я писала ту статтю багато часу, не знаю чи вона хоч комусь стала корисна, але я надихнула себе на планування тижня, який починається завтра! Мій щоденничок тріщить від того плану, але я все встигну, якщо буду поважати свій час. Чааас. Чаасик. Часочок =)
 
А ви дружите з часом?
Дата публікації: 14 березня 2011